утихомирювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
приборкувати — ую, уєш, недок., прибо/ркати, аю, аєш, док., перех. 1) Підкоряти інстинкти тварини волі людини. || Утихомирювати, усмиряти тварину, яка не кориться людині. || Підкоряти собі яку небудь стихію, сили природи. 2) перен. Утихомирювати, закликати до… … Український тлумачний словник
заспокоювати — юю, юєш, недок., заспоко/їти, о/ю, о/їш, док., перех. 1) Заглушувати, розвіювати чий небудь неспокій, тривогу, хвилювання, тугу і т. ін. || Примушувати кого небудь поводитися, триматися тихо, спокійно. 2) Знімати біль, полегшувати хворобливий… … Український тлумачний словник
пом'якшувати — ую, уєш, недок., пом я/кшити, шу, шиш, док., перех. 1) Позбавляти вапнистих солей воду, якийсь розчин і т. ін., надаючи таким рідинам чи речовинам властивостей легко розчиняти мило. 2) перен. Робити кого небудь добродушнішим, поблажливішим. ||… … Український тлумачний словник
утихомирити — див. утихомирювати … Український тлумачний словник
утихомирювання — (втихоми/рювання), я, с. Дія за знач. утихомирювати … Український тлумачний словник
гамувати — 1) (не давати виявлятися), стримувати, тамувати, вгамовувати, спиняти 2) (заспокоювати), утихомирювати, умиротворяти, усмиряти, приборкувати … Словник синонімів української мови
утихомирити — мирю, риш, (утихомирювати, рюю), Пр. Заспокоюючи, умовляючи кого небудь, припиняти бурливий вияв якихсь почуттів; впливати заспокійливо, угамовувати … Словник лемківскої говірки
